Якби Б.Хмельницький та В.Стус знали ,що сьогодні відбувається в Україні ..?

Шановні колеги та гості  блогу, вітаю Вас зі Святим Вечером  та      Різдвом Христовим! 

 Бажаю Вам родинного тепла, любові, та міцного здоров"я, а найбільше миру та злагоди в країні, родині, на роботі в колі друзів та близьких. Сьогодні кожен з нас заклопотаний по господарству, готується до вечері в родинному колі з традиційною кутею та смачними варениками.Саме в такий святковий вечір в двох українських родинах народилися сини,

 що полишили помітний слід в історії нашого народу,а саме Богдан Хмельницький за старим стилем 27 грудня 1595 року, а за новим стилем  6 січня 1596 року ( як стверджує це  Михайло Максимович) та мій  земляк   поет, дисидент, правозахисник, прозаїк Василь Стус (6 січня 1938 року).   Нелегка  доля випала їм, кожен з них прагнув змінити хід української історії на краще, в міру своїх мрій та поглядів. Якби сьогодні  живий був В.Стус він напевне в перших рядах стояв , на Майдані підчас «Революції гідності». Як склалася б його доля, та творчий шлях ? Якщо ,Ви готові про це поспілкуватися , поділіться своєю думкою в коментарях.  А я спробую припустити,можливі дії Б.Хмельницького на початку ХХІ століття.  Нагадаймо деякі історичні факти ,а саме Б.Хмельницький з 1648-1657 рік  воював з Річчю Посполитою, постійно шукав союзу з Московською державою, вважаючи її  надійним союзником ,підписуючи Березневі статті(1654р.), але  Московська держава нас  дуже швидко зрадила,як і сьогодні до речі , підписавши через 2 роки Віленське перемир’я з Річчю Посполитою,для спільної боротьби проти Швеції. Прожив Б.Хмельницький після цих подій менше року . Не раз  напевне себе він запитував : « Навіщо, погодився на Переяславську раду ,та Березневі статті? Чому , не прислухався до поради І.Богуна не присягати на вірність російському царю.» Напевно не раз за це собі докоряв. Ми його нащадки , нажаль зробили і робимо ті самі помилки. Забуваємо уроки історії. Якби  сьогодні Б.Хмельницький був живий , однозначно більше не довіряв би фальшивим обіцянкам нашого північного сусіда, а шукав  би порозуміння із своїми західними сусідами, як це він зробив в останні місяці свого життя заключивши ,договір з Швецією, та Трансільванією. Звичайно цей союз не приніс бажаної і швидкої перемоги у війні, адже тоді  Швеція та Трансільванія ,це були  слабкі і невеликі держави. Але союз з ними змусив українців зробити певні висновки,а саме Росія нам не надійний союзник, потрібно змінити вектор своєї зовнішньої політики на захід,як це зробив Б.Хмельницький, та І. Мазепа .

 Сьогодні наші західні сусіди ,хоч і значно не збільшили своїх території, але побудували таке суспільство , де довели - справа не в кількості територій  , а в якості життя. І як би росіяни не тішилися фіктивним приєднанням Криму, ( який вони нам до речі у 1954 році передали в честь 300 річчя  Переяславської ради ) все рівно від цього приєднання щасливішими не стали ні українці, ні росіяни  і не кримські татари. Питання  повернення Криму,це питання лише часу, в України не перший раз відбирають території, таким шляхом, але з часом повертають їх  обов’язково назад, а для нас ці незаконні дії Росії, стануть об’єднуючою національною ідеєю ,яка все наше життя змінить на краще. Головне ,щоб кожного українця надихала Віра, Надія і Любов і не лише сьогодні в Святий Вечір, та Різдво Христове а протягом усього життя, щоб ми з радістю говорили: « Я живу в Україні ». А для , того щоб це сталося відповім Вам словами американського президента Д.Кеннеді « Ви не питайте сьогодні ,що для Вас зробила Україна спитайте ,а що Ви зробили, для України» Тож набирайтеся терпіння, віри, вдихніть і вперед до мрій, в щоденній кропіткій праці, кожен на своєму робочому місці,кожен реалізуючи малі та великі проекти,заради загального національного прогресу. Успіху Вам,Нам,Україні.